Кілька разів на рік нічне небо влаштовує виставу: за годину можна побачити десятки «падаючих зірок». Це метеорні потоки. Вони повторюються в ті самі дати, тож спостереження легко спланувати заздалегідь. Жодного обладнання не потрібно – лише темне небо і трохи терпіння.
Що таке метеорний потік
Метеор – це спалах, який виникає, коли крихітна частинка космічного пилу влітає в атмосферу Землі та згоряє. Швидкість таких частинок сягає десятків кілометрів за секунду. Здебільшого вони не більші за піщинку чи горошину і згоряють на висоті 70–100 км.
Поодинокі метеори можна побачити будь-якої ночі. Але в певні дати їх стає значно більше, і всі вони ніби вилітають з однієї точки неба. Це і є метеорний потік.
До чого тут комети
Комета, наближаючись до Сонця, втрачає лід і пил. Уздовж її орбіти залишається шлейф дрібних частинок. Земля щороку перетинає ці шлейфи в тих самих точках своєї орбіти, тому потоки повторюються в однакові дати.
Більшість потоків породжені кометами. Наприклад, Персеїди пов’язані з кометою Свіфта – Туттля, а Оріоніди й травневі Ета-Аквариди – зі знаменитою кометою Галлея. Є й винятки: джерелом Гемінід вважають астероїд Фаетон.
Що таке радіант
Частинки потоку рухаються паралельно, але через перспективу здається, що вони розлітаються з однієї точки. Її називають радіантом. Потік отримує назву від сузір’я, у якому розташований радіант: Персеїди – від Персея, Леоніди – від Лева, Гемініди – від Близнят.
Дивитися саме на радіант не обов’язково. Метеори спалахують по всьому небу, а найдовші сліди видно збоку від нього.
Календар головних потоків
Рік відкривають Квадрантиди з піком 3–4 січня. Їх пов’язують з астероїдом 2003 EH1, а в короткий максимум можна побачити до сотні метеорів за годину і більше. Навесні активні Ліриди (22–23 квітня, комета Тетчера, близько 15–20 метеорів за годину) та Ета-Аквариди (5–6 травня, комета Галлея). Останні дають до 50 метеорів за годину, але краще видно їх у Південній півкулі.
Головна літня подія – Персеїди. Вони досягають піку 12–13 серпня, походять від комети Свіфта – Туттля і дарують до сотні метеорів за годину.
Восени Земля двічі зустрічає кометний пил: 21–22 жовтня спалахують Оріоніди від комети Галлея (близько 20 метеорів за годину), а 17–18 листопада – Леоніди від комети Темпеля – Туттля (близько 15). Завершують рік Гемініди 13–14 грудня. Їхнє джерело – астероїд Фаетон, а інтенсивність сягає 120 метеорів за годину і більше.
Наведені числа – це ідеальні умови: абсолютно темне небо і радіант у зеніті. У реальності метеорів буде менше, особливо поблизу міст. Дати піку щороку можуть зсуватися на добу.
Як підготуватися до спостережень
- Перевірте фазу Місяця: яскравий Місяць «засвічує» слабкі метеори.
- Виїдьте якнайдалі від міських ліхтарів.
- Оберіть місце з відкритим горизонтом, без дерев і будівель.
- Візьміть каремат або розкладне крісло, щоб дивитися вгору лежачи.
- Одягніться тепліше, ніж здається потрібним: уночі холодно навіть у серпні.
- Дайте очам звикнути до темряви щонайменше 20 хвилин.
- Не дивіться в телефон або ввімкніть на ньому червоний фільтр.
Найкращий час – після півночі й до світанку. У ці години ваша частина Землі повернута вперед за напрямком руху планети і «збирає» більше частинок.
Що знадобиться:
- теплий одяг і плед;
- термос із гарячим напоєм;
- ліхтарик із червоним світлом;
- застосунок із картою зоряного неба;
- засіб від комарів улітку;
- фотоапарат зі штативом, якщо хочете зробити знімки.
Телескоп і бінокль не потрібні. Вони звужують поле зору, а метеори з’являються в непередбачуваних місцях. Найкращий інструмент тут – власні очі.
Метеорні шторми
Зрідка Земля проходить крізь особливо щільну частину шлейфу. Тоді замість десятків метеорів за годину спалахують тисячі. Найвідоміші шторми пов’язані з Леонідами: у 1833 та 1966 роках очевидці описували небо, з якого метеори сипалися, мов сніг. Передбачити такі події складно, але астрономи вміють розраховувати ймовірні сплески активності.
Висновок
Метеорний потік – це зустріч Землі з пилом, який залишила комета чи астероїд. Найщедріші з них, Персеїди та Гемініди, дарують до сотні метеорів за годину. Запишіть дати в календар, знайдіть темне місце і просто дивіться вгору. Це одне з найдоступніших астрономічних видовищ.
